Ентеровірусна інфекція нерідко трапляється і в дітей, і в дорослих. Тому важливо знати, якими симптомами вона проявляється і коли потрібно негайно звертатися до лікаря. Це численна група гострих інфекційних захворювань, що їх викликають ентеровіруси (кишкові віруси), пише Lady.tochka.net. Медицині відомо понад 60 видів збудників, які можуть викликати ентеровірусну інфекцію. Ці види діляться на 4 групи за своїм серотипом. Найчастіше викликають ентеровірусну інфекцію віруси Коксакі та поліомієліту. Вони проникають в організм здорової людини від вірусоносія або хворого через травний тракт або слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Після зараження, під час короткого інкубаційного періоду, що триває від декількох годин до двох діб, вірусні частки накопичуються в уражених клітинах. Потім вірус потрапляє в лімфатичні судини і вузли, а також у кровоносну систему хворого. У цей момент у людини з'являються клінічні ознаки захворювання, спільні для всіх збудників ентеровірусної інфекції. Але потім віруси вражають внутрішні органи пацієнта, причому кожен збудник проникає в певний орган. Саме тому і з'являються різні клінічні форми інфекції. Хворіють найчастіше діти у віці 3-10 років. Імунітет після перенесеного захворювання досить тривалий (до декількох років). Тривалість хвороби залежить від її форми і важкості. Загальні симптоми всіх форм ентеровірусної інфекції: Хвилеподібні повторні підйоми температури тіла від 37,5 до 40 градусів. Загальна слабкість, підвищена стомлюваність, запаморочення при зміні положення тіла. Головні болі ниючого характеру через загальну інтоксикацію. Дратівливість, примхливість, плаксивість. Збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Вони слабо болючі і рухливі. Почервоніння зіву, болі в горлі при ковтанні. Закладеність носа, нежить. Набряклість і почервоніння шкіри кистей, грудної клітини та обличчя. Зниження апетиту. Напади болю в животі, не пов'язані з прийомом їжі, супроводжуються нудотою і нечасто блюванням. Послаблені випорожнення (часті та рідкі) зі слизом. Ломота в суглобах, кістках і ниючі болі в м'язах тіла. Крім перерахованих загальних ознак ентеровірусна інфекція має ряд різних форм. На тлі загальних симптомів захворювання виникає провідна ознака, який і визначає варіанти перебігу ентеровірусної інфекції. Так віруси, що вражають різні тканини і органи, будуть викликати різні порушення в їхній роботі і проявлятися це буде вже дуже по-різному. У більш легкій формі захворювання проявиться лихоманкою і кон'юнктивітом, в серйозній - симптоматикою гастроентериту або герпетичної ангіни, а в дуже важких випадках розгорнеться менінгітом, енцефалітом, гепатитом, міокардитом або гострим паралічем. Для лікування ентеровірусної інфекції використовують противірусні препарати (інтерферони), які здатні підвищити опірність клітин організму руйнівній дії вірусів; застосовують також імуноглобуліни. Оскільки захворювання проявляється дуже різними порушеннями, ентеровірусна інфекція не має специфічного лікування. Терапія залежить від симптомів і патогенезу захворювання. Профілактика ентеровірусної інфекції - це звичка мити руки і фрукти, не користуватися чужими речами і не пити воду з випадкових водоймищ.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/health/country/882379-scho-take-enterovirusi-i-yak-z-nimi-borotisya.html
Ентеровірусна інфекція нерідко трапляється і в дітей, і в дорослих. Тому важливо знати, якими симптомами вона проявляється і коли потрібно негайно звертатися до лікаря. Це численна група гострих інфекційних захворювань, що їх викликають ентеровіруси (кишкові віруси), пише Lady.tochka.net. Медицині відомо понад 60 видів збудників, які можуть викликати ентеровірусну інфекцію. Ці види діляться на 4 групи за своїм серотипом. Найчастіше викликають ентеровірусну інфекцію віруси Коксакі та поліомієліту. Вони проникають в організм здорової людини від вірусоносія або хворого через травний тракт або слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Після зараження, під час короткого інкубаційного періоду, що триває від декількох годин до двох діб, вірусні частки накопичуються в уражених клітинах. Потім вірус потрапляє в лімфатичні судини і вузли, а також у кровоносну систему хворого. У цей момент у людини з'являються клінічні ознаки захворювання, спільні для всіх збудників ентеровірусної інфекції. Але потім віруси вражають внутрішні органи пацієнта, причому кожен збудник проникає в певний орган. Саме тому і з'являються різні клінічні форми інфекції. Хворіють найчастіше діти у віці 3-10 років. Імунітет після перенесеного захворювання досить тривалий (до декількох років). Тривалість хвороби залежить від її форми і важкості. Загальні симптоми всіх форм ентеровірусної інфекції: Хвилеподібні повторні підйоми температури тіла від 37,5 до 40 градусів. Загальна слабкість, підвищена стомлюваність, запаморочення при зміні положення тіла. Головні болі ниючого характеру через загальну інтоксикацію. Дратівливість, примхливість, плаксивість. Збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Вони слабо болючі і рухливі. Почервоніння зіву, болі в горлі при ковтанні. Закладеність носа, нежить. Набряклість і почервоніння шкіри кистей, грудної клітини та обличчя. Зниження апетиту. Напади болю в животі, не пов'язані з прийомом їжі, супроводжуються нудотою і нечасто блюванням. Послаблені випорожнення (часті та рідкі) зі слизом. Ломота в суглобах, кістках і ниючі болі в м'язах тіла. Крім перерахованих загальних ознак ентеровірусна інфекція має ряд різних форм. На тлі загальних симптомів захворювання виникає провідна ознака, який і визначає варіанти перебігу ентеровірусної інфекції. Так віруси, що вражають різні тканини і органи, будуть викликати різні порушення в їхній роботі і проявлятися це буде вже дуже по-різному. У більш легкій формі захворювання проявиться лихоманкою і кон'юнктивітом, в серйозній - симптоматикою гастроентериту або герпетичної ангіни, а в дуже важких випадках розгорнеться менінгітом, енцефалітом, гепатитом, міокардитом або гострим паралічем. Для лікування ентеровірусної інфекції використовують противірусні препарати (інтерферони), які здатні підвищити опірність клітин організму руйнівній дії вірусів; застосовують також імуноглобуліни. Оскільки захворювання проявляється дуже різними порушеннями, ентеровірусна інфекція не має специфічного лікування. Терапія залежить від симптомів і патогенезу захворювання. Профілактика ентеровірусної інфекції - це звичка мити руки і фрукти, не користуватися чужими речами і не пити воду з випадкових водоймищ.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/health/country/882379-scho-take-enterovirusi-i-yak-z-nimi-borotisya.html

ПОРАДИ МЕДИКА


Ентеровіруси: що треба знати

Ентеровірусна інфекція – це група гострих вірусних захворювань, які вражають дітей та дорослих. Характерною особливістю цих інфекцій є надмірне різноманіття клінічних форм - від безсимптомного перебігу чи незначної лихоманки до менінгоенцефалітів, міокарітів, тощо. Група ентеровірусів містить понад 100 небезпечних вірусів для людини, які поширені повсюдно.

Передається ентеровірусна інфекція, як правило,фекально-оральним шляхом, через предмети побуту, забруднені руки, при недотриманні правил особистої гігієни, але не виключений і повітряно-крапельна передача, як при ГРВІ. Також можливе інфікування при купанні у відкритих заражених водоймах.

Характерні симптоми: незначне підвищення температури тіла, почервоніння горла, висип на долонях та ступнях. При виникненні симптомів – негайно звертайтеся до лікаря.

Інкубаційний період (від зараження до появи перших симптомів захворювання) зазвичай досить короткий, лише 2-3 дні, тому захворіти можна як під час відпочинку, так і у найближчий час після повернення додому.

Щоб уникнути захворювання, дотримуйтеся правил особистої гігієни, ретельно мийте руки перед тим, як брати чи готувати їжу, після відвідування туалету і перебування у місцях великих скупчень людей. Використовуйте чисту воду, якщо невпевнені у якості води - прокип'ятіть. Мийте овочі і фрукти перед вживанням. Ретельно готуйте їжу, проварюйте чи просмажуйте продукти харчування перед вживанням. Якщо в місці відпочинку вже були випадки захворювання, радимо не купатися у басейнах.

Джерело: https://phc.org.ua

/Files/images/medichna_sestra/enterovirus.jpg


Обережно! Інфекційний менінгіт

"Менінгококова інфекція– це гостра інфекційна хвороба, яка викликається збудником (бактерією), під назвою менінгокок. Передається інфекція від людини до людини, повітряно-крапельним шляхом. Тобто, хворий може передати інфекцію при кашлі та чханні. Найвразливішими до цієї інфекції є немовлята та діти до 10 років. Хвороба проявляється в різних формах. Навіть у вигляді носійства. Носій може передавати хворобу на протязі декількох тижнів, при цьому у нього немає ніяких ознак хвороби.

Досить часто менінгококова інфекція протікає у вигляді гострого назофарингіту. При цьомусимптоми нагадують ГРВІ(підвищення температури, нежить, кашель, головний біль). Більш важкими є форми – менінгококовий менінгіт (запалення оболонок головного мозку) та менінгоенцефаліт (запалення головного мозку). Захворювання починається гостро, з підйому температури тіла до –39-40 С, супроводжується сильними головними болями, нудотою, блювотою, судомами,важким загальним станом.

Найважчою є форма у вигляді менінгококцемії (менінгококового сепсису) та її блискавична форма – синдром Уотерхауза – Фрідеріксена, що є результатом крововиливів у наднирники. Характеризується бурхливим початком. Стрімко підвищується температура, з'являється озноб, головний біль, блювота. Вже в перші години захворювання на шкірі та слизових оболонках з'являється специфічнагеморагічна висипка у вигляді зірочок.

Найчастіше на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі. Швидко стає рясною, перетворюється у синьо-багрові плями. Можливі носові, маткові та шлункові кровотечі. Така форма, на жаль, досить часто призводить долетального наслідку.

Як можна захистити свою дитину від цієї страшної недуги? Єдиним дієвим способом на сьогоднішній день – є проведення профілактичного щеплення.

Найкраще обирати вакцину з найбільшою кількістю серотипів. Загалом, щеплення дітки переносять добре. У поодиноких випадках спостерігаємо підйом температури, болючість, почервоніння та незначний набряк у місці введення препарату, які швидко проходять. Щеплення вакцинами від менінгіту можна вводити одночасно з іншими вакцинами.

Джерело: https://www.0312.ua

/Files/images/medichna_sestra/howwe_e2f1649add24be849251ab18368a9066_1482324426.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 44

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.