Обдаровані діти

/Files/images/об1.jpg

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо організації роботи з обдарованими дітьми школи І ступеня

Учитись важко, а учить ще важче,

Але не мусиш зупинятись ти,

Як дітям віддаси усе найкраще,

То й сам сягнеш нової висоти.

П. Сингаївський

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей – стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім’ї та школи.

У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:

ü часто «перескакують» через послідовні етапи свого розвитку;

ü у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;

ü рано починають класифікувати інформацію, що надходить до них;

ü із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний порядок, а її реорганізація, систематизація на нових підставах;

ü мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття;

ü можуть займатися кількома справами одразу, наприклад, стежити за декількома подіями, що відбуваються навколо них;

ü дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять жодних обмежень своїх досліджень;

ü можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально «занурюються» у своє заняття, якщо воно їм цікаве;

ü мають розвинене почуття гумору;

ü постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;

ü відрізняються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно;

ü часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію;

ü їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.

Н. С. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей: учні з ранньою розумовою реалізацією; учні з прискореним розумовим розвитком; учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Розвиток творчих здібностей слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку Н. Лейтеса, є дитячої обдарованості.

Для оцінки соціального розвитку дитини, творчих здібностей, інтелекту практичні психологи повинні використовувати різні психодіагностичні методи, що доповнюються відомостями батьків, даними спостережень за дитиною.

Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення.

Зокрема:

· Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей.

· Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості дитини.

· Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.

· Методика «Неіснуюча тварина» допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан.

· Методика «Прогресивні матриці Равена» допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.

· Анкета з визначення здібностей учнів за методикою американських вчених Хаана і Кафа допоможе визначити на основі співставлення з інтересами одноліток особливості спрямованості даної особистості.

Виявлення обдарованих і талановитих дітей – це тривалий процес. Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний, результативний.

Як же розвивати творчі здібності молодших школярів?

Учень... це не посудина, яку потрібно наповнити,а факел, якого треба запалити.
К.Д. Ушинський

/Files/images/kreativim/об5.jpg

v Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.

v Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність.

v Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

v Розвивати критичне сприйняття дійсності.

v Вчити доводити починання до логічного завершення.

v Надавати можливість виконувати більше навчальних завдань з обов’язковим підвищенням їх складності (при цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути перевантаження).

v Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять, свят.

v Під час опрацювання програмового матеріалу залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.

v Активно залучати до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

v Впливати особистим прикладом.

v Пам’ятати, що «своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання – це завдання стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу» (В.О. Сухомлинський).

Мета навчання учнів 1-4 класів – забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального і фізичного розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, а також забезпечити базову освіту та підготовку до успішного навчання в школі ІІ та ІІІ ступенів.

Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним розумінням основ наук допомагають:

Ø олімпіади з базових дисциплін; · олімпіади з творчого мислення;

Ø олімпіади з кмітливості та логічного мислення;

Ø конкурси;

Ø конкурси знавців математики та логічного мислення;

Ø інтелектуальні ігри: «Ланцюжок», «Так чи Ні», «КВК», «Ерудит», «Поле чудес», «Брейн-ринг», «Перший мільйон», «Щасливий випадок», «Бізнес», «Інтелектуальний хокей», «Вікторина», Рольова гра», Дотепник», «Що? Де? Коли?», «Колесо фортуни», «О, щасливчик», «Зоряний час», «LG-Еврика», «Найрозумніший»...

Елементи змагань, що містяться в іграх, сприяють розвитку здібностей творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв’язуючи ребуси, кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що сприяє розвиткові пам’яті, уваги, кмітливості, учні вчаться:

- самостійно працювати з літературою;

- аналізувати та систематизувати отримані дані;

- робити висновки.

Отже, при плануванні роботи з обдарованими дітьми можна порекомендувати такий перелік орієнтованих заходів:

1. Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів діяльності.

2. Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої обдарованості.

3. Проведення проблемно-тематичних семінарів із метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.

4. Створення авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей молодшого шкільного віку.

5. Організація постійно діючого консультпункту для вчителів початкових класів із залученням науковців, лікарів, психологів, методистів районних (міських) відділів освіти.

6. Залучення до роботи з обдарованими дітьми вчителів, які мають педагогічні звання «вчитель-методист», «старший вчитель».

7. Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми.

8. Організація і проведення шкільних, районних (міських), олімпіад із базових дисциплін / українська мова, читання, математика, образотворче мистецтво, з курсу «Я і Україна»/.

9. Формування груп для індивідуального сумісного навчання обдарованих дітей на базі однієї паралелі (3-4 кл.) з урахуванням рівня здібностей та сфери обдарованості, запитів кожної дитини.

10. Підготовка до друку матеріалів із досвіду роботи, рекомендацій учителів, які працюють з обдарованими дітьми.

11. Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з обдарованими дітьми на індивідуальних заняттях, гуртках, студіях.

12. Забезпечення до участі обдарованих дітей у міських, районних, обласних творчих конкурсах.

13. Здійснення моніторингу стану здоров’я обдарованих дітей.

14. Розробка системи матеріального та морального заохочення обдарованих учнів та вчителів, які працюють з ними.

15. Розгляд питань організації роботи з обдарованими дітьми та визначення подальших напрямів роботи на засіданнях шкільних, районних (міських) методичних об’єднань учителів, педагогічних радах, нарадах при директору.

Критерії обдарованості

Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:

1. Часто «перескакують» через послідовні етапи свого розвитку.

2. У них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні.

3. Рано починають класифікувати і диференціювати інформацію, що надходить до них.

4. Із задоволенням захоплюються колекціонуванням, при цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підставах.

5. Мають великий словниковий запас. Із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття.

6. Можуть займатися кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них.

7. Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять ніяких обмежень своїх досліджень.

8. У ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки.

9. Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально «занурюються» в своє заняття, якщо воно їм цікаве.

10. Мають сильно розвинуте почуття гумору.

11. Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу.

12. Відзначаються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно.

13. Часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію.

14. Їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.

Виявлення обдарованих дітей

/Files/images/об4.jpg

Виявлення, розпізнавання великих можливостей розвитку дитини в майбутньому є важливою проблемою педагогічних працівників. Існує багато методик, які допомагають пізнати творчу, обдаровану дитину з креативністю її мислення. Зокрема:

·«Анкета з визначення здібностей учнів» за методикою американських вчених Хаана і Кафа. Дана анкета допоможе визначити на основі співставлення з інтересами однолітків особливості спрямованості характеру даної особистості.

·Методика «Неіснуюча тварина» допоможе визначити, наскільки в дитини розвинена творча уява, оригінальність мислення, емоційний стан.

·Методика «Віддалені асоціації» невербальна модифікація тесту А. Медніка виявить оригінальність і гнучкість мислення, уміння заємозумовленіс дані елементи в нові комбінації.

·Методика «Прогресивні матриці Равена» допоможе визначити рівень аналітико-синтетичних умінь.

·Тест «Не проґав вундеркінда!» допоможе батькам виявити та розвинути приховані здібності та задатки дитини.

·Методика Векслера допоможе визначити рівень інтелектуальних здібностей.

·Методика Кетелла допоможе оцінити інтелектуальні можливості дитини.

·Методика Айзенка допоможе визначити рівень інтелекту.

·Методика «Особливості творчої уяви» (В.Ф.Маценко) допоможе виявити рівень словесно-логічного мислення.

Програма спостереження на уроці за здійсненням розвитку мислення учнів

(Орієнтовна)

1. Загальні відомості про урок (тема, мета, завдання, роль, місце в системі тощо).

2. Виявлення рівня розвитку мислення на уроці.

№п/п Рівні мислення Що робить учитель Що робить учень
1. Активне мислення Ставить проблему, формує, розв’язує Намагається зрозуміти, запам’ятати матеріал
2. Самостійне мислення Ставить проблему, може формулювати її та пропонує учням самостійно розв’язувати Сам відкриває незнайоме, проводить довеональні способи застосування, оригінальні способи розв’язання
3. Творче мислення Загальна організація коригування, контроль, вміле керівництво. Зауваження: кожний наступний рівень включає попередній Формує проблему, самостійно розв’язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником, конспектом
4. Репродуктивне мислення Пояснює, закріплює Запам’ятовує, репродукує

«Шкільні» типи обдарованих

1.«Найкращий»учень. Всі його люблять, робить те, що йому кажуть і як. Любить подобатись.

2.«Бунтівник». Сперечається, з ним важко спілкуватися. Часто виникають у нього фрустрації – стан емоційно-вольового напруження, коли щось загрожує досягненню мети.

3.«Підпільник». Знає, що за обдарованість не платять, а навпаки – вимагають, тому прагне не вистрибувати і бути «як всі».

4.«Втікач». Випадає із шкільної системи, не може пристосуватися до вимог школи, вчителів.

5.«Двобічний». Відстає чи має вади (фізичні). Його бачать як слабкого, не помічають обдарованості.

6.«Цілеспрямований». Незалежний, знає собі ціну, знає, що хоче.

У кожного з цих типів власний стиль поведінки, свої потреби, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний підхід як у школі, позашкільному закладі, так і в сім’ї.

Проблеми обдарованих дітей

1. Неприязнь до школи часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини.

2. Обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники, внаслідок чого дитина опиняється в ізоляції.

3. Заглиблення у філософські проблеми: для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей.

4. Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами – вони поступаються фізичним розвитком.

5. Прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного.

6. Почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку.

7. Нереальні завдання, які вони часто ставлять перед собою, не маючи змоги виконати їх.

8. Надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість.

9. Потреба в уважному ставленні дорослих.

10. Зневага у ставленні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку.

Кiлькiсть переглядiв: 424

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.